пристосуватися до обставин

1) пристосовувати

2) давати притулок, надавати житло; улаштовувати; розквартировувати (війська), розміщувати

3) постачати; позичати (комусь)

4) допомагати, робити послугу

5) примиряти, улагоджувати (сварку)

* * *

1) пристосовувати

2) давати пристановище; влаштовувати, розміщати; розквартировувати ( війська)

3) ( часто with) постачати; забезпечувати; надавати

4) допомагати, робити послугу; обслуговувати ( клієнта)

5) примиряти; улагоджувати (сварку, розбіжності)

6) фiзioл. акомодувати ( про око)

Мак'явеллі, Нікколо (1469, Флоренція - 1527) - італ. державний діяч, філософ, письменник (комедіограф), поет. Висока освіченість М. включала досконале знання античної класики (латиною) та італ. літератури. Замолоду проявив себе як досвідчений і талановитий політик; у віці 29 років був обраний на посаду другого канцлера уряду республіки Флоренція. Після падіння республіки і відновлення влади Медичі (1512) М. був заарештований і висланий у свій маєток, де написав більшість своїх творів. У центрі уваги М. - філософія історії та політичні процеси, пов'язані із створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика роль відведена Фортуні, або Долі, яку М. вважав втіленням неминучого природного порядку речей. Але разом з тим вплив Долі не є фатальним, оскільки він багато в чому зумовлений об'єктивним середовищем та умовами, в яких діє людина І. сторичні події несуть на собі відбиток діянь самої людини, її вміння як пристосуватися до обставин, так і протистояти їм. М. наголошував на тому, що егоїстично орієнтовані потреби й інтереси є головною рушійною силою всіх різновидів людської діяльності - від родинно-побутової до політичної, від суто фізіологічної до інтелектуальної. Зокрема, всім людям притаманна потреба у примноженні власного багатства й поліпшенні добробуту своєї родини та громади, тісно пов'язана із відчуттям необхідності індивідуальної та національно-державної незалежності, економічної свободи, із прагненням до їх набуття і захисту Ч. им меншими є сподівання на можливість вільного вибору форм життєдіяльності та на їх позитивний результат, тим істотніше пригнічується індивідуальна й колективна активність. М. закликав наслідувати античні зразки гармонійного поєднання тілесної сили й здоров'я, крицевої міцності волі та величності духу, тобто прагнути до взаємоузгодженого і різнобічного розвитку, виявлення і задоволення всіх основних різновидів людських потреб, а насамперед вивчати і наслідувати приклад і принципи дохристиянської Римської імперії. Досліджував досвід і правила політичної діяльності, зокрема, закликав відокремити політику від моралі та характеризувати самостійність, міць і велич держави як ідеал, для досягнення якого політики повинні використовувати будь-які засоби. Звідси термін "мак'явелізм" - для визначення брудної політики за принципом "мета виправдовує засоби". Однак сам М. швидше засуджував, аніж схвалював відомі йому історичні приклади такого розуміння політики. Надавав монархії перевагу над республікою, зокрема, зазначав меншу ефективність останньої форми правління в критичних ситуаціях та значно сильніший руйнівний вплив її на підкорені силою народи околиць держави. Водночас М. вважав основою сили і стійкості держави та державця насамперед підтримку народу, здобуту як шляхом врахування і задоволення природних прав та інтересів громадян, так і завдяки військовим, дипломатичним, економічним успіхам владаря. У "Роздумах..." М. обґрунтовував думку про необхідність розмежування та водночас врівноваження влади державця, знаті (нобілітету) та народу. У наступних сторіччях, пов'язаних із становленням і розвитком демократій, ця думка трансформувалася в одну з фундаментальних ідей політичної філософії та практичної політики - про розподіл та збалансування різних гілок влади. М. - талановитий поет та автор драматичних творів; один із фундаторів європейської комедіографії. Був послідовним і палким захисником поширення та розвитку італ. мови. П'єса М. "Мандрагора" зажила слави насамперед як твір, написаний на поч. XVI ст. літературною італ. мовою.

[br]

Осн. тв.: "Державець" (1513); "Роздуми про першу декаду Тита Лівія" (1513 - 1516); "Діалоги, або роздуми про нашу мову" (1514 - 1516); "Бельфагор", "Мандрагора" (1518); "Про військове мистецтво" (1519 - 1520); "Флорентійські хроніки" (1520 - 1525).

и -норовлять приноровить

1) что к чему (прилаживать) - припасовувати, припасувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, прилаштовувати, прилаштувати що до чого; (обычно к обстоятельствам, ко времени и т. д.) пристосовувати, пристосувати (до обставин, до часу); (приучать) наломлювати, наломити кого, що до чого; срв. Прилаживать, Приспособлять. [Міста, раніше чи пізніше, а мусять пристосувати себе до того живого народнього моря, з якого собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ровить свой характер к обстоятельствам - пристосувати, припасувати свою вдачу до обставин;

2) см. Применять 1 и 3, Прилагать. -ровить закон к данному случаю - прикласти, застосувати закон до даного випадку. Приноровленный -

1) припасований, приладнований, прилаштований, пристосований; (приученый) наломлений;

2) прикладений, застосований до чого. -ться -

1) (стр. з.) припасовуватися, приладновуватися, прилаштовуватися, пристосовуватися, бути припасованим, приладнованим, прилаштованим, пристосованим до чого, прикладатися, застосовуватися, бути прикладеним, застосованим до чого;

2) (взв. з.) пристосовуватися, пристосуватися, припасовуватися, припасуватися, принатурюватися, принатуритися; (привыкать) призвичаюватися, призвичаїтися до кого, до чого; см. Применяться 5. [Призвичаювавсь до народнього побуту й праці (Єфр.). Корова принатурилась їсти солому, а то все не хотіла після сіна (Звин.)]. -виться к чьему-л. характеру - пристосуватися, принатуритися, прикластися до чиєїсь вдачі.

* * *

несов.; сов. - приноров`ить

быть применёну

1) прикладатися, бути прикладеним до кого, до чого;

2) (употребляться) уживатися, бути ужитим до чого. [Цього способу було вжито тільки двічі];

3) (быть приспособляемому) при[за]стосовуватися, бути при[за]стосованим до чого. [Електричну енергію пристосовано до лікування];

4) прирівнюватися, бути прирівненим до кого, до чого;

5) -няться, примениться к кому, к чему (приноравливаться, приспособляться) - пристосовуватися, пристосуватися, припасовуватися, припасуватися, принатурюватися, принатуритися до кого, до чого, прикладатися, прикластися до кого, приладновуватися, приладнуватися, приломитися до чого; срв. Приноравливаться 2, Приспосабливаться. [Треба вміти пристосовуватися до дітей (Київщ.). Ось два характери випробовують один одного, припасовуються вдачі (Ніков.). Капіталізм раз-у-раз принатурюється до обставин (Єфр.). Тепер вона вже хоч знехотя, а принатурюється до старшої сестри (Мова). Приладновуватися до місцевих обставин (Грінч.). Це й нам треба до вас прикладатися (Ніж. п.)]. -няться к чьему-л. характеру - пристосовуватися (припасовуватися) до чиєїсь вдачі;

6) -няться, -ниться к цене - прицінюватися, прицінитися; см. Прицениваться.

* * *

несов.; сов. - примен`иться

1) ( приспосабливаться) пристосо́вуватися, пристосува́тися и попристосо́вуватися

2) страд. (несов.) застосо́вуватися; приклада́тися; вжива́тися; пристосо́вуватися

-собиться

1) страд. - прилагоджуватися, бути прилагодженим, припасовуватися, бути припасованим, пристосовуватися, бути пристосованим и т. д. - см. Приспособлять. Наука должна -ляться к делу - наука повинна пристосовуватися до життя;

2) (возвр.: сообразоваться) принатурюватися, принатуритися, пристосовуватися, пристосуватися, примінятися и примінюватися, примінитися до чого (подделываться) приподоблюватися, приподобитися чому; (приноровиться) прилаштовуватися, прилаштуватися, приладнатися, примодиковуватися, примодикуватися (що робити). [Принатурюватись до нових обставин (Н. Рада). Пристосовуватись до умов життя. Навчилися примінюватися до кожної влади (Звин.). На панських бенькетах певно що розмовляли більш по-польськи, приподоблюючись тому смакові, що ширивсь із-поза Висли (Куліш). Тут, на самому ріжечку, дуже незручно було копати, та я якось примодикувавсь і покопав землю геть (Звин.)]. -биться к приёмам (освоиться) - успособитися до чого, наломитися що робити.

* * *

несов.; сов. - приспос`обиться

1) пристосо́вуватися, пристосува́тися и попристосо́вуватися; диал. принату́рюватися, принату́ритися; ( прилаживаться) прила́джуватися, прила́дитися, прилашто́вуватися, прилаштува́тися

2) страд. (несов.) пристосо́вуватися; припасо́вуватися, прила́джуватися, прилашто́вуватися